А розпочався життєвий шлях поета-дисидента, правозахисника Василя Семеновича Стуса у Святий вечір 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинської територіальної громади Вінницької області. “Поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття ненависті, звільняється від неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це насамперед добродій”.

“Такий заповіт Василя Стуса – бути добродієм. Жити, творячи добро. А щоб звільнити свою душу від скверни і зла, щоб просвітліти і вирости над буденністю і марнотою, треба всім нам причаститися живою водою творів цього високого сина Поділля, України, сина Всесвіту”,- зазначив Анатолій Ілліч.

Учасники заходу відвідали славнозвісну ” Стусівську криниченьку”. Напитися води із Стусової криниці прагне кожен з пошановувачів його творчості, які приходять до будинку, де 84 роки тому народився поет. Отож, читаймо Василя Стуса! Шануймо його творчий доробок! Прислухаймось до нього. Можливо, нам вдасться глибше збагнути самих себе, пізнавши його просвітницьке слово!