На порядку денному було попереднє обговорення проекту рішення про реорганізацію (пониження ступеню) закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Лад. Хутори Гайсинської міської ради. Під час слухань, згідно з процедурою працювала лічильна комісія, фіксуючи кількість голосів серед присутніх.На сьогодні чимало жителів села Ладижинські Хутори вбачають проблему діяльності освітнього закладу тільки в намірах влади «закрити школу» через відсутність належної кількості учнів, тобто, наповнюваності, а, також, через великі витрати на її утримання.

А тому і вирішенням проблеми вважають тільки те, щоб «відстояти» школу, лише б існував заклад, а в іншому випадку, на їх переконання, немає школи – немає села.Дискусія щодо реорганізації освітнього закладу проходила досить жваво і емоційно. Більшість батьків не погоджуються із рішенням понизити ступінь школи та запропонованою схемою довозу дітей старших класів шкільним автобусом у с. Губник на відстань до 10 км.

Батьками були озвучені ряд факторів, котрі на їх думку не сприятимуть наданню якісної освіти їхнім дітям. На думку ладхутірчан, їхня школа заслуговує на те, щоб стати опорною і має ряд переваг. Зараз в Лад.-Хутірському закладі загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів навчається 53 учні, зокрема у 9-му класі немає жодного.

Начальник відділу освіти Гайсинської міської ради озвучила, що середня собівартість утримання одного учня по закладу загальної середньої освіти І-ІІступенів с. Ладижинські Хутори Гайсинської міської ради становить 58 498 грн, а середні витрати на утримання 1 учня ЗЗСО по Гайсинській міській територіальній громаді 37 829 грн. Загальні витрати на утримання школи сягатимуть більше трьох мільйонів гривень на рік.Державна освітня субвенція (порядком 2 млн. гривень) покриває лише заробітну плату педагогічного персоналу (кількість педагогічних ставок на таку кількість дітей надмірна), громада за рахунок місцевого бюджету фінансує комунальні послуги та утримання технічного персоналу.

Громада має вкладати кошти в енергоефективні заходи та спрямовувати на проекти розвитку. Кошти, що витрачаються на утримання некомплетних шкіл можна спрямувати на придбання сучасного обладнання для навчальних кабінетів опорної школи, де використання їх буде більш ефективним. Та втім, головне не це. Головне – це якість знань, рівень підготовки учнів, вміння набувати навиків спілкування в колективі однолітків, вчитися здобувати лідерські навики, мати можливість повноцінного розвитку своїх здібностей та творчої майстерності.

Бо тільки у конкурентному учнівському середовищі, є у дітей мотивація до кращих результатів у навчанні. А якщо говорити за поширене твердження, що не має школи – не має села, то знову ж, якщо в селі залишилося настільки мало дітей, що школа стала категорично малокомплектною, то це не тому, що щось не так зі школою, чи не допрацьовує влада. Це закономірні процеси, які існують в усьому світі і в Україні.

Але від цього не повинні страждати наші діти. Вони не повинні ні в чому уступати своїм ровесникам та мати добрий старт для дорослого життя. І тоді уродженці села зможуть продовжити добрі традиції своїх відомих земляків, які прославили рідний край своїми досягненнями та звершеннями.

На завершення слухань жителі Лад. Хутори зобов’язалися розробити перспективний план заходів та провести відповідну роботу з депутатами міської ради, аби зберегти ступінь та престиж їх рідної школи.