29 вересня в Гайсинській громаді вшанували 80-ті роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру (29-30 вересня 1941 року). В ці дні окупанти вбивали євреїв по всій Україні. Тому, ця трагедія стала символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.

Міський голова Анатолій Гук закликає усіх жителів громади до миру та злагоди, про недопущення повтору трагічних подій в історії нашої держави та громади зокрема, про важливості збереження історичної пам’яті та запобіганню таких помилок у майбутньому.

За роки свого панування німецький фашизм перетворив в пустиню цілі краї і області, зруйнував столиці багатьох держав і сотні міст, спалив десятки тисяч сіл і селищ, знищив багато мільйонів людських життів. З перших днів свого приходу до влади нацисти об’явили євреїв головною причиною всього зла, яке спіткало людство.

Трагічна сторінка історії України не обминула і наш рідний край.У липні 1941 року німецько-фашистські війська окупували Гайсин і район. Вони чітко виконували вказівки Гітлера про знищення людей, особливо єврейського населення, і це видно на прикладі Гайсина: тут за роки навали населення зменшилося майже на 10 тисяч чоловік.

 Одним із трагічних місць знищення людей стало урочище «Белендіївка» на околиці міста. Сьогодні це урочище вже в межах міста, а тоді в 1941-му, коли вдерлись фашистські нелюди, воно було за містом. Ніхто з гайсинчан і не думав, що глибокий яр карателі із зондеркоманди та їхні місцеві прихвосні перетворять на величезну могилу, місце страти мирних жителів не лише Гайсинського, але й сусідніх районів.

Кати зганяли своїх жертв поодинці, групами й цілими колонами. 16 вересня 1941 року, наприклад, німці запропонували гайсинчанам переселитись в спокійніше місце проживання. Коли ж зібралося багато охочих, їх оточили озброєні гестапівці й погнали за місто, у «Белендіївку». Там групами по 60-75 чоловік заганяли в приміщення стрілецького тиру, відбирали документи, цінності й роздягали. Підганяючи групами до яру, дорослих розстрілювали з автоматів, а дітей кидали живцем. Хто намагався вирватися й утекти, того доганяла куля. Того дня було закатовано три тисячі громадян. Наступного дня все повторилося – загинула ще тисяча чоловіків, жінок і дітей.

Спеціальна комісія відразу після звільнення Гайсина 14 березня 1944 року розслідувала і описала трагедію жертв фашизму. Акт, що вмістився на кількох сторінках, не можна читати без сліз на очах. Акт підписали представник військової частини майор Горбунов, лікар Оржеховський, священнослужитель Зарасинський, мешканці міста Галузинський, Главацький, Шварштейн. Комісії довелось розкопати кілька могил, щоб встановити істину.

З метою гідного вшанування пам’яті жертв злочинів під час окупації в роки Другої світової війни та у зв’язку з 80-ми роковинами від початку трагічних подій у бабиному Яру – масового вбивства євреїв, українців, ромів та інших національностей, в Гайсинській міській об’єднаній територіальній громаді відбулися інформаційні тематичні заходи: виставка-пам’ять «Бабин Яр і молитва пам’яті», онлайн-виставка «Бабин Яр: пам’ять та тлі історії» організовані Гайсинською центральною бібліотекою; бібліо-експрес «Могильний вітер з тих ярів повіяв полум’ям …Хитався Бабин Яр!», що організували для дітей та юнацтва бібліотекари філії ЦБС для дітей у м. Гайсин.

Також в сільських бібліотеках проводяться виставки: «Погляд у минуле: Бабин Яр», «Бабин Яр: без права на здобуття»; «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії»; години пам’яті «Трагедія Бабиного Яру», «Їх тисячі лягли у Бабин Яр», «Пом’янемо всіх невинно убієнних», година історії «Голокост від куль».

Також на території Гайсинської громади було обмежено проведення розважальних заходів, на вулицях та площах населених пунктів міста та старостинських округів були розміщені тематичні інформаційні макети.

Усі тематичні заходи були спрямовані на збереження міжнаціональної згоди, усвідомлення громадянами персональної і колективної відповідальності  за захист гуманістичних цінностей, запобігання виникненню передумов для будь яких проявів ксенофобії, расизму та нетерпимості.

Пам’ять про Бабин Яр, Голокост, інші трагедії, організовані тоталітарними режимами, повинна спонукати суспільство, нації і держави до миру та поваги людської гідності.